до листа
Міністерства освіти і
Методичні
рекомендації про викладання математики у 2020/2021 навчальному році
У 2020/2021 навчальному році 5-9 класи (також 8-9 класів з
поглибленим вивченням математики) продовжують навчатися за навчальною
програмою, затвердженою наказом МОН від 07.06.2017 № 804. Програму розміщено на
офіційному вебсайті Міністерства за покликанням (https://goo.gl/GDh9gC);
10-11 класи вивчатимуть математику за навчальною програмою,
затвердженою наказом МОН від 23.10.2017 № 1407 – для 10-11 класів: «Рівень
стандарту. 10-11 класи», «Профільний рівень. 10-11 класи». Програми розміщено
на офіційному вебсайті Міністерства за покликанням (https://goo.gl/fwh2BR).
Навчальні програми укладено на компетентнісній основі.
Розставлені наголоси на формування практичних навичок для подальшого їх
застосування в реальному житті замість опрацювання великого об’єму теоретичного
матеріалу без можливості його застосування на практиці. Вивчення математики
спрямоване не лише для розвитку математичної компетентності, а й інших ключових
компетентностей. У програмах наведено таблицю з переліком ключових
компетентностей і завданнями, покладеними на розвиток математичної освіти.
У 2018 році Україна вперше взяла повноцінну участь у
дослідженні PISA-2018. Кожне дослідження PISA має провідну компетентність, яка
досліджується глибше за інші. Для PISA-2021 провідною стане математична.
Указом Президента України від 30.01.2020 № 31/2020 оголошено
2020/2021 н. р. Роком математичної освіти
в Україні.
Ураховуючи «Національний звіт за результатами міжнародного
дослідження якості освіти PISA-2018» (https://cutt.ly/OyFqD0w), пропонуємо, працюючи з учнями 5-9
класів, приділити більше уваги прикладній спрямованості математики,
використовувати завдання, спрямовані на розвиток умінь бачити математику в
реальному світі, застосовувати вивчені формули та способи розв’язування
математичних задач для досягнення особистих (повсякденних, життєвих) цілей і
потреб. Акцентувати також увагу не тільки розв’язування задач на відсоткові
розрахунки, на прийняття рішень стосовно особистих і колективних фінансових
питань та задач практичної спрямованості тощо, а й завданням, у яких необхідно
пояснити або обґрунтувати власну думку, спираючись на результати виконаних
розрахунків, довести або спростувати твердження на підставі отриманих
результатів обчислень. Використовувати завдання на аналіз графіків і діаграм,
розшифрування представлених на них даних, пояснення їх. Для розвитку вмінь
учнів розв’язувати геометричні задачі «практичної» спрямованості можна
рекомендувати учителям більше уваги приділяти формуванню в учнів/учениць умінь
і навичок будувати й досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об’єктів,
процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в
контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи в
життєвих ситуаціях. Також під час роботи з учнями на уроках математики варто
звертати увагу на такі комплексні завдання, для виконання яких необхідно
поєднувати як алгебраїчні, так і геометричні знання й уміння.
Рекомендуємо використовувати в роботі матеріали вебсайта
PISA (http://pisa.testportal.gov.ua/), зокрема, «10 запитань від учителів
математики … і як PISA може допомогти відповісти на них». Окрім того,
пропонуємо для роботи періодичні фахові видання «Математика в рідній школі»,
«Математика», «Математика в школах України».
У 2021 році випускники закладів освіти, які здобуватимуть
повну загальну середню освіту, обов’язково складатимуть державну підсумкову
атестацію у формі ЗНО з математики. Зміст сертифікаційної роботи з математики
визначатиметься Програмою зовнішнього незалежного оцінювання результатів
навчання з математики, здобутих на основі повної загальної середньої освіти, що
затверджена наказом МОН від 04.12.2019 № 1513.
Для проведення ДПА з математики у 2021 році буде розроблено
два варіанти сертифікаційних робіт:
•
рівня стандарту. Тестовий зошит складатиме 28
завдань різних форм, на виконання яких відведено 150 хвилин;
•
рівня стандарту та профільного рівня. Тестовий
зошит із 34 завданнями, на виконання яких відведено 210 хвилин.
Випускники, які вивчали математику на рівні стандарту і не
планують використовувати результати з математики для вступу до закладів вищої
освіти, отримають тільки оцінку за шкалою 1–12 балів за виконання завдань
сертифікаційної роботи рівня стандарту. Випускники, які вивчали математику на
рівні стандарту і планують використовувати результати ЗНО з математики під час
вступу до закладів вищої освіти, виконуватимуть усі завдання сертифікаційної
роботи з математики рівня стандарту та профільного рівня, а як оцінка ДПА буде
зараховано результат за виконання завдань 1-26, 30, 31. Такі учасники отримають
результати за шкалою 1–12 балів (ДПА рівня стандарту) і 100-200 балів за
рейтинговою шкалою зовнішнього незалежного оцінювання.
Випускники, які вивчали математику на профільному рівні, за
виконання усіх завдань сертифікаційної роботи з математики рівня стандарту та
профільного рівня отримають оцінку за шкалою 1–12 балів і 100-200 балів за
рейтинговою шкалою зовнішнього незалежного оцінювання.
Демонстраційні варіанти сертифікаційної роботи з математики
на сайті Українського центру оцінювання якості освіти у розділі «ЗНО-2021»
розміщено за покликанням http://testportal.gov.ua/zno-2021/.
до листа Міністерства освіти і
науки України
від 11.08.2020 № 1/9-430
Методичні
рекомендації про викладання фізики у 2020/2021 навчальному році
Навчання фізики у 2020/2021 навчальному році у 7-9 класах здійснюватиметься
за навчальною програмою, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки
України від 07.06.2017 № 804. Програму розміщено на офіційному вебсайті Міністерства
освіти і науки України (https://goo.gl/GDh9gC).
У 10 – 11 класах, відповідно до Типової освітньої програми закладів
загальної середньої освіти ІІІ ступеня, затвердженої наказом МОН 20.04.2018 №
408 (в редакції наказу МОН від 28.11.2019 № 1493) вивчається базовий предмет
«Фізика і астрономія». Вивчення цього предмета може здійснюватися у двох
варіантах:
·
як два окремі предмети – «Фізика» (за програмою авторського колективу під
керівництвом Локтєва В. М.), «Астрономія» (за програмою авторського колективу
під керівництвом Яцківа Я. Я.); у такому разі у навчальному плані (класному
журналі) зазначаються два предмети (окремо фізика і окремо астрономія); у
додаток до свідоцтва про здобуття повної загальної середньої освіти
виставляються оцінки з двох предметів;
·
як один предмет «Фізика і астрономія» (за програмою авторського колективу
під керівництвом Ляшенка О. І.); у такому разі можливе послідовне або
паралельне вивчення фізичного і астрономічного складників, а розподіл годин між
ними здійснюється відповідно до навчальної програми; у навчальному плані
зазначається один предмет (фізика і астрономія); у додаток до свідоцтва про
здобуття повної загальної середньої освіти виставляється одна оцінка; у
класному журналі облік здійснюється окремо для фізичного і астрономічного
складників, семестрова/річна оцінка виставляється на сторінці фізики з
урахуванням тематичних оцінок з астрономії.
Програми для 10-11 класів розміщено на офіційному вебсайті Міністерства
освіти і науки України (https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalnaserednya-osvita/navchalni-programi/navchalni-programi-dlya-10-11-klasiv).
Навчальні програми не містять фіксованого розподілу годин між розділами і
темами курсу. У програмах наведена лише тижнева і загальна кількість годин на
вивчення предмета. Розподіл кількості годин, що відводиться на вивчення окремих
розділів, тем, визначається учителем. Також учитель самостійно визначає порядок
вивчення тем та місце проведення лабораторних робіт, лабораторних практикумів,
практикумів з розв’язування задач тощо.
Навчальними програмами з фізики визначено перелік демонстраційних
експериментів та лабораторних робіт, необхідних для забезпечення реалізації
Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти. Водночас
учитель, зважаючи на матеріальну базу фізичного кабінету закладу освіти, може
замінювати окремі роботи рівноцінними, використовувати різні варіанти
проведення їх (у тому числі віртуальну демонстрацію фізичного досліду),
доповнювати цей перелік іншими дослідами або короткочасними експериментальними
завданнями, об’єднувати кілька робіт в одну залежно від обраного плану вивчення
певної теми. Окремі лабораторні роботи можуть виконуватись учнями або як
домашні завдання або як учнівські навчальні проєкти, а також виконуватись з
використанням цифрових лабораторій (цифрових вимірювальних комплексів),
комп’ютерних моделей, віртуальних симуляцій і віртуальної фізичної лабораторії.
Разом з тим, в освітньому процесі модельний віртуальний експеримент не може в
повній мірі замінити лабораторні роботи, які виконуються з використанням
реального обладнання.
Важливим засобом формування предметної та ключових компетентностей під час
вивчення фізики є навчальний фізичний експеримент, який реалізується у формі
демонстраційного й фронтального експерименту, робіт лабораторного практикуму,
домашніх дослідів і спостережень. Завдяки навчальному експерименту учні
оволодівають досвідом практичної діяльності людства в галузі здобуття фактів та
їхнього попереднього узагальнення на рівні емпіричних уявлень, понять і
законів. Експеримент виконує функцію методу навчального пізнання, завдяки якому
у свідомості учнів утворюються нові зв’язки та відношення, формуються
суб’єктивно нові особистісні знання, а також дидактично забезпечує процесуальну
складову навчання фізики й формує в учнів експериментальні вміння й
дослідницькі навички.
Організовуючи освітній процес, учителю варто пам’ятати, що компетентнісно
зорієнтоване навчання передбачає зміщення акцентів з накопичення нормативно
визначених знань, на формування умінь і навичок, на вироблення й розвиток умінь
діяти, застосовувати досвід у проблемних умовах (коли, наприклад, наявні
неповні дані умови задачі, дефіцит інформації про щось, обмаль часу для
розгорненого пошуку відповіді, коли невідомі причино-наслідкові зв’язки, коли
не спрацьовують типові варіанти рішення тощо). Саме тоді
створюються умови для включення механізмів формування компетентності, здатності
діяти в конкретних умовах і досягти результату.
Оцінювання рівня оволодіння учнем узагальненими експериментальними уміннями
та навичками здійснюється не лише за результатами виконання фронтальних
лабораторних робіт, а й за іншими видами експериментальної діяльності
(експериментальні завдання, домашні досліди й спостереження, навчальні проєкти,
конструювання, моделювання тощо), що дають змогу їх виявити. Отже, якщо
учень/учениця був/ла відсутній/я на уроці, на якому виконувалась фронтальна
лабораторна робота, відпрацьовувати її в позаурочний час не обов’язково.
Головне, щоб упродовж вивчення розділу учень/учениця показали свої
експериментальні вміння й навички в інших видах роботи.
У процесі навчання фізики ефективним засобом формування компетентностей є
також і навчальні проєкти. Під час виконання яких вирішується ціла низка
різнорівневих дидактичних, виховних і розвивальних завдань: розвиваються
пізнавальні навички учнів, формується вміння самостійно орієнтуватися в
інформаційному просторі, висловлювати власні судження, виявляти компетентність.
У проєктній діяльності важливо зацікавити учнів здобуттям знань і навичок, які
знадобляться в житті. Для цього необхідно зважати на проблеми реального життя,
для розв’язання яких учням потрібно застосовувати здобутті знання.
Упродовж року учень обов’язково виконує один навчальний проєкт
(індивідуальний або груповий). За бажанням учні можуть брати участь і
виконувати кілька проєктів. Захист навчальних проєктів, обговорення,
узагальнення та оцінювання отриманих результатів відбувається на спеціально
відведених заняттях. Окрім оцінювання продукту проєктної діяльності, необхідно
відстежувати і його психолого-педагогічний ефект: формування особистісних
якостей, самооцінки, уміння робити усвідомлений вибір й осмислювати його
наслідки. Оцінки за навчальні проєкти виконують стимулюючу функцію, можуть
фіксуватися в портфоліо і враховуються в тематичному оцінюванні.
Важливою ділянкою роботи в системі навчання фізики в школі є розв’язування
задач. Задачі різних типів можна ефективно використовувати для розвитку
інтересу, творчих здібностей і мотивації учнів до навчання фізики, під час
постановки проблеми, що потребує розв’язання, у процесі формування нових знань,
вироблення практичних умінь учнів, з метою повторення, закріплення,
систематизації та узагальнення засвоєного матеріалу, для контролю якості
засвоєння навчального матеріалу чи діагностування навчальних досягнень учнів
тощо.
Необхідними складниками освітнього процесу з фізики є навчальні екскурсії.
Кількість екскурсій та час проведення їх визначаються вчителем за погодженням з
адміністрацією закладу освіти. Оцінювання навчальних досягнень учнів за
результатами таких екскурсій здійснюється на розсуд учителя.
У зв’язку із дистанційною формою освітнього процесу у березні – червні
2019/2020 навчального року (під час карантину, встановленого з метою
запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби
COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2) пропонуємо у 2020/2021
навчальному році навчання фізики у 8-11 класах розпочати із ґрунтовного
повторення матеріалу попереднього класу навчання. Для цього доцільно
використати резервні години і запланувати навчальні годин на вивчення теми
«Повторення». Плануючи повторення слід врахувати, що частину лабораторних,
практичних робіт тощо, передбачених навчальними програмами, учні виконували під
час карантину на дистанційному навчанні. Тому під час повторення доцільно
виділити навчальний час для проведення таких робіт, з метою формування
відповідних практичних навичок.
Організація освітнього процесу у 2020/2021 навчального році має
реалізуватися також з урахуванням результатів міжнародного дослідження якості
освіти PISA-2018, у якому Україна брала участь вперше. Національний звіт за
результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018 містить
рекомендації щодо подальшого розвитку освіти в Україні в коротко- та
довгостроковій перспективах (режим доступу: https://testportal.gov.ua/zvitydani-4/)
Слід враховувати, що дослідження PISA не перевіряє, чи засвоїли учні зміст
освітньої програми або певної навчальної програми. Це дослідження оцінює
наскільки учні здатні використовувати здобуті знання, уміння та навички в
реальному житті. Кожне дослідження PISA має провідну компетентність: для
PISA-2018 була читацька грамотність, для PISA-2021 стане математична, для
PISA-2024 – природничо-наукова компетентність.
За результатами міжнародного дослідження в галузі природничо-наукових
дисциплін 43,6 % українських учнів досягли рівня 3 та вищих у шкалі PISA.
15-річні підлітки продемонстрували здатність виконувати завдання, де потрібно
скористатися помірними предметними знанням, щоб ідентифікувати певні відомі
явища або запропонувати їм прийнятні пояснення. Стосовно менш відомих або складніших
ситуацій українські учні могли запропонувати пояснення лише в разі наявності
певних підказок або допомоги. Досить значний відсоток українських учнів (майже
14 %) може працювати з абстракціями, щоб запропонувати пояснення складніших чи
менш відомих ситуацій, здатний обґрунтувати план експерименту, зробити
відповідні висновки щодо не дуже складних наборів даних і не досить відомого
контексту. Але водночас не більше 4 % учнів здатні використовувати абстрактні
наукові ідеї, пояснювати незнайомі й складні явища, якісно інтерпретувати
інформацію й робити прогнози, оцінювати альтернативні плани проведення
експериментів, робити висновки щодо складних незнайомих явищ. На сьогодні
результати міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018 засвідчують, що
поки що кожен п’ятий учень у країнах ОЕСР і кожний четвертий в Україні має
низький рівень сформованості природничо-наукової грамотності.
Базового рівня сформованості природничо-наукової грамотності не досягли
26,4 % учасників дослідження. Ці показники є гіршими за середні значення по
країнах ОЕСР, де базового рівня сформованості природничо-наукової грамотності
досягають 21 % здобувачів освіти. У загальному рейтингу всіх 78-и країн, які
взяли участь у PISA-2018, Україна займає з природничо-наукової компетентності –
35-42 позиції.
На підставі результатів участі українських п’ятнадцятирічних здобувачів
загальної середньої освіти, які навчаються у різних типах закладів освіти,
Національною академією педагогічних наук України підготовлено методичні
рекомендації щодо поліпшення читацької, математичної і природничо-наукової
грамотності учнів. З електронним варіантом методичних рекомендацій можна
ознайомитись на сайті Інституту педагогіки НАПН України (http://undip.org/ua/news/labrary/metod_rekom_detail.php&ID=9825) та
в Електронній бібліотеці НАПН України (http://lib.iitta.gov.ua)
Методичні рекомендації щодо викладання хімії в 7-11 класах містяться в
інструктивно-методичних листах Міністерства освіти і науки України,
підготовлених до використання у 2015/2016, 2016/2017, 2017/2018, 2018/2019 та
2019/2020 навчальних роках.
Навчальна та методична література для вивчення предметів «Фізика»,
«Астрономія», «Фізика і астрономія» наведена у Переліку навчальних програм,
підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством
освіти і науки України на 2020/2021 навчальний рік, що розміщені на вебсайтах
МОН, ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти».
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів
України від 23.11.2011 № 1392 «Про затвердження Державного
стандарту базової і повної загальної середньої освіти» та Типових навчальних планів для ІІІ ступеня закладів загальної середньої
освіти у 2018/2019 навчальному році 10 класи закладів загальної середньої освіти будуть вивчати математику на
рівні стандарту (3 години на тиждень) або на профільному рівні (9 годин на
тиждень).
Як і у середній
школі курс математики покликаний не лише для розвитку математичної
компетентності, а й інших 9 ключовихкомпетентностей. У програмах наведено
таблицю з переліком ключових компетентностей, та завданнями покладеними на
математику для їх розвитку.
У кінці кожної теми з алгебри і
початків аналізу та з геометрії вчитель проводить тематичне оцінювання. При виставленні тематичної
оцінки враховуються всі види навчальної діяльності, що підлягали
оцінюванню протягом вивчення теми крім оцінок за ведення зошита.
Семестрове
оцінювання здійснюється на підставі тематичного окремо з алгебри і початків
аналізу і окремо з геометрії. Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ
ступеню передбачене оцінювання учнів 10-11-х класів з математики. Семестрова оцінка з
математики виводиться як
середнє арифметичне семестрових оцінок з двох математичних курсів
(алгебри і початків аналізу та геометрії) та здійснюється округлення до цілого
числа. (Наприклад, учень/учениця має семестрові оцінки 8 з алгебри і початків
аналізу і 9 з геометрії. Тоді середнє значення становитиме (8+9):2=8,5≈9. Отже,
семестрова оцінка з математики – 9). Семестрова оцінка
з математики виставляється без
дати до класного журналу на сторінку з алгебри і початків аналізу в
стовпчик з надписом «І семестр. Математика», «ІІ семестр. Математика» та на
сторінку зведеного обліку. Семестрова
оцінка може підлягати коригуванню відповідно до «Інструкції з ведення класного журналу
учнів 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів», затвердженої
наказом Міністерства освіти і науки України від 03 червня 2008
року № 496. Коригована семестрова оцінка з математики виводиться як середнє
арифметичне скоригованих
семестрових оцінок з двох математичних курсів (алгебри і початків аналізу та
геометрії) та здійснюється округлення до цілого числа за наведеним прикладом.
Виставляється коригована семестрова оцінка з математики на сторінку з алгебри і
початків аналізу.
Можливе
виділення додаткових годин із варіативного складника навчального плану. Розподіл додаткових годин між алгеброю та початками аналізу і геометрією
залишається на розсуд вчителя. Додаткові години поповнюють години резерву. В свою чергу години резерву
вчитель, на власний розсуд може витрачати на систематизацію та повторення
матеріалу на початку та в кінці року, збільшення кількості годин на кожну із
вказаних тем, зокрема для внесення змін до орієнтовного календарно-тематичного
плану.
1. Види письмових робіт.
Основними
видами класних і домашніх письмових робіт з природничо-математичних дисциплін
є:
-
розв'язування
задач і вправ;
-
складання
таблиць, схем, тощо;
-
виконання
проектів;
-
самостійні
та контрольні роботи.
2. Кількість і призначення
учнівських зошитів
В
залежності від видів письмових робіт виділяються зошити які зберігаються в
класі та зошити, що зберігаються в учнів. Кількість і призначення учнівських
зошитів визначається вчителем. Для контрольного тематичного оцінювання передбачаються окремі зошити чи
аркуші, які зберігаються протягом навчального року в закладі загальної
середньої освіти.
3.
Тематичне оцінювання
Для запобігання перевантаження учнів час проведення тематичних
(контрольних) робіт визначається загальношкільним графіком, складеним
заступником директора навчального закладу за погодженням із вчителями.
Впродовж одного робочого дня учні
можуть виконувати письмову тематичну (контрольну) роботу тільки з однієї
дисципліни, а протягом тижня — не більше ніж з трьох. Під час планування тематичних робіт
у кожному класі необхідно передбачити їх рівномірний розподіл протягом усього
семестру, не допускаючи накопичення письмових (контрольних) робіт наприкінці
семестру, навчального року.
4. Порядок перевірки письмових
робіт з математики.
4.1 При
перевірці зошитів оцінюється лише правильність записів. Почерк, охайність та
форма запису не є предметом оцінювання.
4.2.
Зошити з математики, в яких виконуються навчальні класні і домашні роботи,
перевіряються:
у 5—6-х
класах— не рідше ніж один
раз на два тижні;
у
7—11-х класах— не рідше
один раз на місяць.
Демонстраційний зошит ЗНО 2021
Немає коментарів:
Дописати коментар