Компетенції

Навчальний рік 2020-2021р.

STEM-Освіта

До нового 2020 - 2021 н.р.

 

Додаток

до листа Міністерства освіти і

науки України

від 11.08.2020 № 1/9-430

 

Методичні рекомендації про викладання математики у 2020/2021 навчальному році

У 2020/2021 навчальному році 5-9 класи (також 8-9 класів з поглибленим вивченням математики) продовжують навчатися за навчальною програмою, затвердженою наказом МОН від 07.06.2017 № 804. Програму розміщено на офіційному вебсайті Міністерства за покликанням (https://goo.gl/GDh9gC);

10-11 класи вивчатимуть математику за навчальною програмою, затвердженою наказом МОН від 23.10.2017 № 1407 – для 10-11 класів: «Рівень стандарту. 10-11 класи», «Профільний рівень. 10-11 класи». Програми розміщено на офіційному вебсайті Міністерства за покликанням (https://goo.gl/fwh2BR).

Навчальні програми укладено на компетентнісній основі. Розставлені наголоси на формування практичних навичок для подальшого їх застосування в реальному житті замість опрацювання великого об’єму теоретичного матеріалу без можливості його застосування на практиці. Вивчення математики спрямоване не лише для розвитку математичної компетентності, а й інших ключових компетентностей. У програмах наведено таблицю з переліком ключових компетентностей і завданнями, покладеними на розвиток математичної освіти.

У 2018 році Україна вперше взяла повноцінну участь у дослідженні PISA-2018. Кожне дослідження PISA має провідну компетентність, яка досліджується глибше за інші. Для PISA-2021 провідною стане математична.

Указом Президента України від 30.01.2020 № 31/2020 оголошено 2020/2021 н. р. Роком математичної освіти в Україні.

Ураховуючи «Національний звіт за результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018» (https://cutt.ly/OyFqD0w), пропонуємо, працюючи з учнями 5-9 класів, приділити більше уваги прикладній спрямованості математики, використовувати завдання, спрямовані на розвиток умінь бачити математику в реальному світі, застосовувати вивчені формули та способи розв’язування математичних задач для досягнення особистих (повсякденних, життєвих) цілей і потреб. Акцентувати також увагу не тільки розв’язування задач на відсоткові розрахунки, на прийняття рішень стосовно особистих і колективних фінансових питань та задач практичної спрямованості тощо, а й завданням, у яких необхідно пояснити або обґрунтувати власну думку, спираючись на результати виконаних розрахунків, довести або спростувати твердження на підставі отриманих результатів обчислень. Використовувати завдання на аналіз графіків і діаграм, розшифрування представлених на них даних, пояснення їх. Для розвитку вмінь учнів розв’язувати геометричні задачі «практичної» спрямованості можна рекомендувати учителям більше уваги приділяти формуванню в учнів/учениць умінь і навичок будувати й досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об’єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи в життєвих ситуаціях. Також під час роботи з учнями на уроках математики варто звертати увагу на такі комплексні завдання, для виконання яких необхідно поєднувати як алгебраїчні, так і геометричні знання й уміння.

Рекомендуємо використовувати в роботі матеріали вебсайта PISA (http://pisa.testportal.gov.ua/), зокрема, «10 запитань від учителів математики … і як PISA може допомогти відповісти на них». Окрім того, пропонуємо для роботи періодичні фахові видання «Математика в рідній школі», «Математика», «Математика в школах України».

У 2021 році випускники закладів освіти, які здобуватимуть повну загальну середню освіту, обов’язково складатимуть державну підсумкову атестацію у формі ЗНО з математики. Зміст сертифікаційної роботи з математики визначатиметься Програмою зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання з математики, здобутих на основі повної загальної середньої освіти, що затверджена наказом МОН від 04.12.2019 № 1513.

Для проведення ДПА з математики у 2021 році буде розроблено два варіанти сертифікаційних робіт:

•           рівня стандарту. Тестовий зошит складатиме 28 завдань різних форм, на виконання яких відведено 150 хвилин;

•           рівня стандарту та профільного рівня. Тестовий зошит із 34 завданнями, на виконання яких відведено 210 хвилин.

Випускники, які вивчали математику на рівні стандарту і не планують використовувати результати з математики для вступу до закладів вищої освіти, отримають тільки оцінку за шкалою 1–12 балів за виконання завдань сертифікаційної роботи рівня стандарту. Випускники, які вивчали математику на рівні стандарту і планують використовувати результати ЗНО з математики під час вступу до закладів вищої освіти, виконуватимуть усі завдання сертифікаційної роботи з математики рівня стандарту та профільного рівня, а як оцінка ДПА буде зараховано результат за виконання завдань 1-26, 30, 31. Такі учасники отримають результати за шкалою 1–12 балів (ДПА рівня стандарту) і 100-200 балів за рейтинговою шкалою зовнішнього незалежного оцінювання.

Випускники, які вивчали математику на профільному рівні, за виконання усіх завдань сертифікаційної роботи з математики рівня стандарту та профільного рівня отримають оцінку за шкалою 1–12 балів і 100-200 балів за рейтинговою шкалою зовнішнього незалежного оцінювання.

Демонстраційні варіанти сертифікаційної роботи з математики на сайті Українського центру оцінювання якості освіти у розділі «ЗНО-2021» розміщено за покликанням  http://testportal.gov.ua/zno-2021/.

 Додаток

до листа Міністерства освіти і
науки України
від 11.08.2020 № 1/9-430

Методичні рекомендації про викладання фізики  у 2020/2021 навчальному році

Навчання фізики у 2020/2021 навчальному році у 7-9 класах здійснюватиметься за навчальною програмою, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804. Програму розміщено на офіційному вебсайті Міністерства освіти і науки України (https://goo.gl/GDh9gC).

У 10 – 11 класах, відповідно до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, затвердженої наказом МОН 20.04.2018 № 408 (в редакції наказу МОН від 28.11.2019 № 1493) вивчається базовий предмет «Фізика і астрономія». Вивчення цього предмета може здійснюватися у двох варіантах:

·         як два окремі предмети – «Фізика» (за програмою авторського колективу під керівництвом Локтєва В. М.), «Астрономія» (за програмою авторського колективу під керівництвом Яцківа Я. Я.); у такому разі у навчальному плані (класному журналі) зазначаються два предмети (окремо фізика і окремо астрономія); у додаток до свідоцтва про здобуття повної загальної середньої освіти виставляються оцінки з двох предметів;

·         як один предмет «Фізика і астрономія» (за програмою авторського колективу під керівництвом Ляшенка О. І.); у такому разі можливе послідовне або паралельне вивчення фізичного і астрономічного складників, а розподіл годин між ними здійснюється відповідно до навчальної програми; у навчальному плані зазначається один предмет (фізика і астрономія); у додаток до свідоцтва про здобуття повної загальної середньої освіти виставляється одна оцінка; у класному журналі облік здійснюється окремо для фізичного і астрономічного складників, семестрова/річна оцінка виставляється на сторінці фізики з урахуванням тематичних оцінок з астрономії.

Програми для 10-11 класів розміщено на офіційному вебсайті Міністерства освіти і науки України (https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalnaserednya-osvita/navchalni-programi/navchalni-programi-dlya-10-11-klasiv).

Навчальні програми не містять фіксованого розподілу годин між розділами і темами курсу. У програмах наведена лише тижнева і загальна кількість годин на вивчення предмета. Розподіл кількості годин, що відводиться на вивчення окремих розділів, тем, визначається учителем. Також учитель самостійно визначає порядок вивчення тем та місце проведення лабораторних робіт, лабораторних практикумів, практикумів з розв’язування задач тощо.

Навчальними програмами з фізики визначено перелік демонстраційних експериментів та лабораторних робіт, необхідних для забезпечення реалізації Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти. Водночас учитель, зважаючи на матеріальну базу фізичного кабінету закладу освіти, може замінювати окремі роботи рівноцінними, використовувати різні варіанти проведення їх (у тому числі віртуальну демонстрацію фізичного досліду), доповнювати цей перелік іншими дослідами або короткочасними експериментальними завданнями, об’єднувати кілька робіт в одну залежно від обраного плану вивчення певної теми. Окремі лабораторні роботи можуть виконуватись учнями або як домашні завдання або як учнівські навчальні проєкти, а також виконуватись з використанням цифрових лабораторій (цифрових вимірювальних комплексів), комп’ютерних моделей, віртуальних симуляцій і віртуальної фізичної лабораторії. Разом з тим, в освітньому процесі модельний віртуальний експеримент не може в повній мірі замінити лабораторні роботи, які виконуються з використанням реального обладнання.

Важливим засобом формування предметної та ключових компетентностей під час вивчення фізики є навчальний фізичний експеримент, який реалізується у формі демонстраційного й фронтального експерименту, робіт лабораторного практикуму, домашніх дослідів і спостережень. Завдяки навчальному експерименту учні оволодівають досвідом практичної діяльності людства в галузі здобуття фактів та їхнього попереднього узагальнення на рівні емпіричних уявлень, понять і законів. Експеримент виконує функцію методу навчального пізнання, завдяки якому у свідомості учнів утворюються нові зв’язки та відношення, формуються суб’єктивно нові особистісні знання, а також дидактично забезпечує процесуальну складову навчання фізики й формує в учнів експериментальні вміння й дослідницькі навички.

Організовуючи освітній процес, учителю варто пам’ятати, що компетентнісно зорієнтоване навчання передбачає зміщення акцентів з накопичення нормативно визначених знань, на формування умінь і навичок, на вироблення й розвиток умінь діяти, застосовувати досвід у проблемних умовах (коли, наприклад, наявні неповні дані умови задачі, дефіцит інформації про щось, обмаль часу для розгорненого пошуку відповіді, коли невідомі причино-наслідкові зв’язки, коли не спрацьовують типові варіанти рішення тощо).    Саме тоді створюються умови для включення механізмів формування компетентності, здатності діяти в конкретних умовах і досягти результату.

Оцінювання рівня оволодіння учнем узагальненими експериментальними уміннями та навичками здійснюється не лише за результатами виконання фронтальних лабораторних робіт, а й за іншими видами експериментальної діяльності (експериментальні завдання, домашні досліди й спостереження, навчальні проєкти, конструювання, моделювання тощо), що дають змогу їх виявити. Отже, якщо учень/учениця був/ла відсутній/я на уроці, на якому виконувалась фронтальна лабораторна робота, відпрацьовувати її в позаурочний час не обов’язково. Головне, щоб упродовж вивчення розділу учень/учениця показали свої експериментальні вміння й навички в інших видах роботи.

У процесі навчання фізики ефективним засобом формування компетентностей є також і навчальні проєкти. Під час виконання яких вирішується ціла низка різнорівневих дидактичних, виховних і розвивальних завдань: розвиваються пізнавальні навички учнів, формується вміння самостійно орієнтуватися в інформаційному просторі, висловлювати власні судження, виявляти компетентність. У проєктній діяльності важливо зацікавити учнів здобуттям знань і навичок, які знадобляться в житті. Для цього необхідно зважати на проблеми реального життя, для розв’язання яких учням потрібно застосовувати здобутті знання.

Упродовж року учень обов’язково виконує один навчальний проєкт (індивідуальний або груповий). За бажанням учні можуть брати участь і виконувати кілька проєктів. Захист навчальних проєктів, обговорення, узагальнення та оцінювання отриманих результатів відбувається на спеціально відведених заняттях. Окрім оцінювання продукту проєктної діяльності, необхідно відстежувати і його психолого-педагогічний ефект: формування особистісних якостей, самооцінки, уміння робити усвідомлений вибір й осмислювати його наслідки. Оцінки за навчальні проєкти виконують стимулюючу функцію, можуть фіксуватися в портфоліо і враховуються в тематичному оцінюванні.

Важливою ділянкою роботи в системі навчання фізики в школі є розв’язування задач. Задачі різних типів можна ефективно використовувати  для розвитку інтересу, творчих здібностей і мотивації учнів до навчання фізики, під час постановки проблеми, що потребує розв’язання, у процесі формування нових знань, вироблення практичних умінь учнів, з метою повторення, закріплення, систематизації та узагальнення засвоєного матеріалу, для контролю якості засвоєння навчального матеріалу чи діагностування навчальних досягнень учнів тощо.

Необхідними складниками освітнього процесу з фізики є навчальні екскурсії. Кількість екскурсій та час проведення їх визначаються вчителем за погодженням з адміністрацією закладу освіти. Оцінювання навчальних досягнень учнів за результатами таких екскурсій здійснюється на розсуд учителя.

У зв’язку із дистанційною формою освітнього процесу у березні – червні 2019/2020 навчального року (під час карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2) пропонуємо у 2020/2021 навчальному році навчання фізики у 8-11 класах розпочати із ґрунтовного повторення матеріалу попереднього класу навчання. Для цього доцільно використати резервні години і запланувати навчальні годин на вивчення теми «Повторення». Плануючи повторення слід врахувати, що частину лабораторних, практичних робіт тощо, передбачених навчальними програмами, учні виконували під час карантину на дистанційному навчанні. Тому під час повторення доцільно виділити навчальний час для проведення таких робіт, з метою формування відповідних практичних навичок.

Організація освітнього процесу у 2020/2021 навчального році має реалізуватися також з урахуванням результатів міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018, у якому Україна брала участь вперше. Національний звіт за результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018 містить рекомендації щодо подальшого розвитку освіти в Україні в коротко- та довгостроковій перспективах (режим доступу: https://testportal.gov.ua/zvitydani-4/)

Слід враховувати, що дослідження PISA не перевіряє, чи засвоїли учні зміст освітньої програми або певної навчальної програми. Це дослідження оцінює наскільки учні здатні використовувати здобуті знання, уміння та навички в реальному житті. Кожне дослідження PISA має провідну компетентність: для PISA-2018 була читацька грамотність, для PISA-2021 стане математична, для PISA-2024 – природничо-наукова компетентність.

За результатами міжнародного дослідження в галузі природничо-наукових дисциплін 43,6 % українських учнів досягли рівня 3 та вищих у шкалі PISA. 15-річні підлітки продемонстрували здатність виконувати завдання, де потрібно скористатися помірними предметними знанням, щоб ідентифікувати певні відомі явища або запропонувати їм прийнятні пояснення. Стосовно менш відомих або складніших ситуацій українські учні могли запропонувати пояснення лише в разі наявності певних підказок або допомоги. Досить значний відсоток українських учнів (майже 14 %) може працювати з абстракціями, щоб запропонувати пояснення складніших чи менш відомих ситуацій, здатний обґрунтувати план експерименту, зробити відповідні висновки щодо не дуже складних наборів даних і не досить відомого контексту. Але водночас не більше 4 % учнів здатні використовувати абстрактні наукові ідеї, пояснювати незнайомі й складні явища, якісно інтерпретувати інформацію й робити прогнози, оцінювати альтернативні плани проведення експериментів, робити висновки щодо складних незнайомих явищ. На сьогодні результати міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018 засвідчують, що поки що кожен п’ятий учень у країнах ОЕСР і кожний четвертий в Україні має низький рівень сформованості природничо-наукової грамотності.

Базового рівня сформованості природничо-наукової грамотності не досягли 26,4 % учасників дослідження. Ці показники є гіршими за середні значення по країнах ОЕСР, де базового рівня сформованості природничо-наукової грамотності досягають 21 % здобувачів освіти. У загальному рейтингу всіх 78-и країн, які взяли участь у PISA-2018, Україна займає з природничо-наукової компетентності – 35-42 позиції.

На підставі результатів участі українських п’ятнадцятирічних здобувачів загальної середньої освіти, які навчаються у різних типах закладів освіти, Національною академією педагогічних наук України підготовлено методичні рекомендації щодо поліпшення читацької, математичної і природничо-наукової грамотності учнів. З електронним варіантом методичних рекомендацій можна ознайомитись на сайті Інституту педагогіки НАПН України (http://undip.org/ua/news/labrary/metod_rekom_detail.php&ID=9825) та в Електронній бібліотеці НАПН України (http://lib.iitta.gov.ua)

Методичні рекомендації щодо викладання хімії в 7-11 класах містяться в інструктивно-методичних листах Міністерства освіти і науки України, підготовлених до використання у 2015/2016, 2016/2017, 2017/2018, 2018/2019 та 2019/2020 навчальних роках.

Навчальна та методична література для вивчення предметів «Фізика», «Астрономія», «Фізика і астрономія» наведена у Переліку навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України на 2020/2021 навчальний рік, що розміщені на вебсайтах МОН, ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти».

 

 

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011   № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» та Типових навчальних планів для ІІІ ступеня закладів загальної середньої освіти у 2018/2019 навчальному році 10 класи закладів загальної середньої освіти будуть вивчати математику на рівні стандарту (3 години на тиждень) або на профільному рівні (9 годин на тиждень).

 

 

 

Як і у середній школі курс математики покликаний не лише для розвитку математичної компетентності, а й інших 9 ключовихкомпетентностей. У програмах наведено таблицю з переліком ключових компетентностей, та завданнями покладеними на математику для їх розвитку.

 

У кінці кожної теми з алгебри і початків аналізу та з геометрії вчитель проводить тематичне оцінювання. При виставленні тематичної оцінки враховуються всі види навчальної діяльності, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми крім оцінок за ведення зошита.

Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичного окремо з алгебри і початків аналізу і окремо з геометрії. Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеню передбачене оцінювання учнів 10-11-х класів з математики. Семестрова оцінка з математики виводиться як середнє арифметичне семестрових оцінок з двох математичних курсів (алгебри і початків аналізу та геометрії) та здійснюється округлення до цілого числа. (Наприклад, учень/учениця має семестрові оцінки 8 з алгебри і початків аналізу і 9 з геометрії. Тоді середнє значення становитиме (8+9):2=8,5≈9. Отже, семестрова оцінка з математики – 9). Семестрова оцінка з математики виставляється без дати до класного журналу на сторінку з алгебри і початків аналізу в стовпчик з надписом «І семестр. Математика», «ІІ семестр. Математика» та на сторінку зведеного обліку. Семестрова оцінка може підлягати коригуванню відповідно до «Інструкції з ведення класного журналу учнів 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів», затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 03 червня 2008 року № 496. Коригована семестрова оцінка з математики виводиться як середнє арифметичне скоригованих семестрових оцінок з двох математичних курсів (алгебри і початків аналізу та геометрії) та здійснюється округлення до цілого числа за наведеним прикладом. Виставляється коригована семестрова оцінка з математики на сторінку з алгебри і початків аналізу.

 

Можливе виділення додаткових годин із варіативного складника навчального плану. Розподіл додаткових годин між алгеброю та початками аналізу і геометрією залишається на розсуд вчителя. Додаткові години поповнюють години резерву. В свою чергу години резерву вчитель, на власний розсуд може витрачати на систематизацію та повторення матеріалу на початку та в кінці року, збільшення кількості годин на кожну із вказаних тем, зокрема для внесення змін до орієнтовного календарно-тематичного плану.

 

1. Види письмових робіт. 

Основними видами класних і домашніх письмових робіт з природничо-математичних дисциплін є: 

-         розв'язування задач і вправ; 

-         складання таблиць, схем, тощо; 

-         виконання проектів;

-         самостійні та контрольні роботи. 

2. Кількість і призначення учнівських зошитів 

В залежності від видів письмових робіт виділяються зошити які зберігаються в класі та зошити, що зберігаються в учнів. Кількість і призначення учнівських зошитів визначається вчителем. Для контрольного тематичного оцінювання передбачаються окремі зошити чи аркуші, які зберігаються протягом навчального року в закладі загальної середньої освіти.

3. Тематичне оцінювання

Для запобігання перевантаження учнів час проведення тематичних (контрольних) робіт визначається загальношкільним графіком, складеним заступником директора навчального закладу за погодженням із вчителями. 

Впродовж одного робочого дня учні можуть виконувати письмову тематичну (контрольну) роботу тільки з однієї дисципліни, а протягом тижня — не більше ніж з трьох. Під час планування тематичних робіт у кожному класі необхідно передбачити їх рівномірний розподіл протягом усього семестру, не допускаючи накопичення письмових (контрольних) робіт наприкінці семестру, навчального року. 

4. Порядок перевірки письмових робіт з математики.

4.1 При перевірці зошитів оцінюється лише правильність записів. Почерк, охайність та форма запису не є предметом оцінювання.

4.2. Зошити з математики, в яких виконуються навчальні класні і домашні роботи, перевіряються: 

у 5—6-х класах— не рідше ніж один раз на два тижні; 

у 7—11-х класах— не рідше один раз на місяць. 

Демонстраційний зошит ЗНО 2021

Звіт про роботу МО вчителів математики, фізики і інформатики (2019-2020 н.р.)

Звіт про роботу методичного об’єднання вчителів математики,фізики,інформатики та астрономії (2018-2019 н.р.)

 

Звіт про роботу методичного об’єднання вчителів математики,фізики,інформатики та астрономії.

 

« Один із секретів педагогічної творчості і полягає в тому,

щоб пробудити в учителів інтерес до пошуку,

до аналізу власної роботи. Хто намагається

розібратися в хорошому і поганому на

   своїх уроках, у своїх взаємовідносинах з вихованцями,

той уже досяг половину успіху».

В. О. Сухомлинський

            

Сучасному суспільству потрібна творча й активна особистість, здатна проектувати власне майбутнє життя, самостійно мислити, генерувати оригінальні ідеї, приймати сміливі, нестандартні рішення. Нажаль, психологи констатують, що випускники шкіл, які приходять  у вузи та на виробництво, часом нездатні самостійно розв'язувати проблеми, мислять стандартно, їм бракує творчої уяви, ініціативи, винахідливості. Розв'язання зазначеної проблеми вимагає якісно нового підходу до виховання та навчання молоді – орієнтація навчально−виховного процесу на розвиток творчих здібностей особистості.

           Впродовж  2018-2019 навчального року методичне об’єднання вчителів математики,інформатики,фізики і астрономії  Верхнянської сільської ради ОТГ продовжувало працювати  над проблемою: «Формування та вдосконалення професійної компетентності творчого педагога як умова забезпечення розвитку життєвих компетентностей особистості в контексті сучасних освітніх технологій та нового Державного стандарту».

         Головною метою методичної роботи з вчителями фізики, математики, астрономії було  забезпечення умов для формування особистості педагога через створення науково-методичного простору, системи інформаційного       забезпечення.

          Поставлена  мета  реалізовувалася через  різні форми методичної  роботи з використанням новітніх технологій і активне  використання  їх   під   час  проведення  методичних  заходів.

         На  організаційному І засіданні 21.09.18,яке відбулося на базі Верхнянського ліцею.провели анкетування вчителів  з метою виявлення проблемних питань, пропозицій щодо роботи методичного обєднання протягом навчальго року. Присутні ознайомилися із інструктивно-методичними матеріалами,навчальними програмами, підручниками. Також опрацювали методичні рекомендації щодо викладання математики,фізики і астрономії у 2018-2019 н.р. Було створено динамічні групи по підготовці завдань для І етапу Всеукраїнської олімпіади.

                                                І засідання

 

№ з/п	Зміст роботи	Дата   провед.	Хто про-водить	Місце провед.
1.     2.     3.   4.   5.       1.   2.     3.         4.	Тема:  Створення освітнього середовища для формування ключових компетентностей в умовах модернізації освіти. Мета: створити умови для розвитку особистості ,яка поєднує в собі творчий потенціал до навчання,ініціативність до саморозвитку та самонавчання в сучасних умовах,здатності ідентифікувати себе як важливу і відповідальну складову українського суспільства.    План роботи Презентація: «Викладання математики,фізики ,астрономії  у 2018-2019 н.р. Опрацювання інструктивно-методичних матеріалів,навчальних програм,підручників. Планування роботи МО на 2018-2019н.р. Обговорення індивідуальних проблем членів МО. Створення динамічних груп.   Домашнє завдання:   Зробити вибірку потрібних нормативних документів.   Ознайомитись із матеріалами сайту ІІППО.   Підготовка завдань для І етапу)     Всеукраїнських олімпіад з математики,фізики, астрономії і фізики (члени динамічної групи).   Підготуватись до наступного семінару.	21.09.18р.	Данюк С.Я.     Члени МО     Члени МО   Члени МО   Члени МО       Члени МО   Члени МО       Члени динамічної групи.     Члени МО	Верхнянська ЗОШ І-ІІІст
1.     2.         3.	Робота між засіданнями:   Створення електронних версій кожного вчителя «Із досвіду роботи.»                                           Засідання динамічної групи:   «Підготовка олімпіадних завдань з математики,фізики,інформатики) для І етапу Всеукраїнських олімпіад.» Опрацювання методичної літератури .

 

            Так на другому засіданні,яке відбулося 02.11.18.на базі  Завадківської гімназії розглянули методи підвищення ефективності уроку, створення умов для самореалізацій,  самовдосконалення,  самоосвіти учня в процесі реалізації наскрізних змістових ліній оновлених навчальних програм в 5-9 класах. Вчитель фізики Білан С.С.провів майстер-клас по створенню приладів для проведення лабораторних робіт власними силами. Звичайно тих приладів,які не можуть зашкодити здоров’ю учнів ,але  допоможуть їм у проведенні певних дослідів. Вчитель математики Кобрин Л.М. поділилася своїми напрацюваннями і ознайомила присутніх із проведенням пленерного уроку.

            Також присутні мали змогу поділитися  як їм вдається втілювати наскрізні лінії на своїх уроках.

 

                                                   ІІ засідання

№ з/п	Зміст роботи	Дата про-ведення	Хто проводить	Місце проведення
1.   2.     3.   4.       5.	Тема:      Компетентнісний підхід в процесі реалізації наскрізних змістових ліній оновлених навчальних програм в 5-9 класах. Мета: Розглянути методи підвищення ефективності уроку, створення умов для самореалізацій,  самовдоско-налення,  самоосвіти учня в процесі реалізації наскрізних змістових ліній оновлених навчальних програм в 5-9 класах. План роботи: Презентація: «Наскрізні лінії» Доповідь: «Наскрізні лінії як засіб інтеграції ключових і загально- предметних компетентностей».   Майстер –клас «Прилади для лабораторних робіт влас-ними силами.» З досвіду роботи                          « Пленерний урок.Переваги і можливі недоліки.»   Анкетування членів МО з метою обізнаності та зацікавленості даною проблемою.	02.11.18р.	Данюк С.Я.   Данюк С.Я.     Білан С.С.   Кобрин Л.М.     члени МО.	Завадківська ЗОШ І-ІІІст.
1.     2.	Домашнє завдання: Підготувати звіт про результати І етапу  Всеукраїнських олімпіад; Підготувати матеріали для проведення предметних тижнів .
	Робота між засіданнями: Сворення блогів ,акаунтів.

          Так на третьому засіданні,яке відбулося  08.02.19р на базі Зборянської гімназії  вчителі взяли участь у методичному ринзі «Кмпетентності і компетенції на практиці»,який првела вчитель математики Марчак Л.В.. Також цікаво пройшов майстер-клас з фізики «Я роблю це так.» яким поділилася вчитель фізики Федоришин К.С. Цікавими  для присутніх були портфоліо вчителів  і учнів ,створені і в електронному і в паперовому вигляді.                       

ІІІ засідання

№  з/п	Зміст роботи	Дата про-велення	Хто проводить	Місце проведення
1. 2.   3.   4.	Тема: Педагогічна майстерність вчителя, як основа успішного формування в учнів предметних компе-тенцій в умовах нової української школи.    Мета:  Формування здатності учнів логічно обґрунтовувати та доводити математичні та фізичні твердження,застосовувати їх у процесі розв’язування навчальних і практичних задач ,використовувати набуті знання та вміння під час вивчення інших пред-метів. План роботи:     Презентація «Ком-петентності і компетенції.»   Майстер-клас з фізики: «Я роблю це так.»    Робоче  портфоліо вчителя і учня.    Методичний ринг «Компетентності і компетенції на практиці»	08.02.19р.	Данюк С.Я. Федоришин К.С. Марчак Л.В.   Марчак Л.В.	Зборянський НВК І-ІІст
1.   2. 3.	Домашнє завдання:                                              Підготовка творчих звітів «Моя робота  в МО» Підготовка до ЗНО та ДПА;                  Огляд новин методичної, психолого-педагогічної літератури, періодичної преси
	Робота між засіданнями:   Сворення блогів ,акаунтів.

             У порівнянні із минулим роком вчителі були ініціаторами того,щоб на заключному засіданні кожен зміг поділитися своїми напрацюваннями.

              Заключне четверте засідання відбулося на базі Верхнянського ліцею 27.03.19р. Присутні мали змогу  самостійно створити власні блоги та акаунти.

                                            ІV засідання

№    з/п	Місце проведення	Дата про-ведення	Хто проводить	Місце про-ведення
1.   2.   3.	Тема::Освітня і самоосвітня діяльність вчителя в контексті розвитку його інноваційного потенціалу Мета:  розширити знання  вчителів про інноваційні методи та форми роботи. План роботи:   Методична майстерня:  Створення блогів,акаунтів.   Підготовка доДПА та ЗНО у 2018-2019н.р.     Підведення підсумків заняття – обмін думками.	27.03.2019р	Баран Б.Б. ДанюкС.Я Члени МО   Члени МО     .	Верхнянська ЗОШ І-ІІІст
	.Домашнє завдання:     Творчі звіти вчителів МО.
	Робота між засіданнями: Панорама методичних перспектив.“  Обговорення пропозицій щодо планування роботи методичного об’єднання на наступний навчальний рік

 

        Членами  методичного об’єднання були опрацьовані вимоги нормативно –правових документів МОН України, ІІППО щодо викладання предметів у 2018/2019 навчальному році.  В практичній діяльності постійно використовувався компетентнісно-діяльнісний підхід до навчання учнів, методологія комп’ютерного навчання як моделювання креативно-пізнавальної діяльності в навчальному процесі,  продуктивні технології, інтерактивні техніки, спрямовані на розвиток креативного потенціалу особистості учня, підвищення ефективності та якості освіти.

          Була організована системна підготовки учнів до І, ІІ етапів Всеукраїнських учнівських олімпіад із базових дисциплін. Вчителі склали індивідуальні плани подолання недоліків, виявлених результатами вхідних діагностичних контрольних робіт, було продовжено моніторингові відстеження якості навченості учнів з наступним аналізом результатів та їх використанням для корекції навчального процесу

          Кожен вчитель працював над обраною власною підтемою проблемної теми. Результатом цієї роботи є підвищення якості підготовки і проведення уроків у більшості вчителів, розширилося коло методів удосконалення навчання, у вчителів підвищився інтерес до самоосвіти. Уроки проводилися організовано, чітко, підвищилась практична спрямованість, стала гнучкою, рухливою структура і побудова уроків.

         Було створено певні педагогічні умови на уроках шляхом добору прийомів і методів контролю, що стимулюють учнів до ефективної навчальної діяльності,  гуманну доброзичливу атмосферу, затишне комфортне середовище, систему неформальної ділової комунікації, в якій учитель і учень спілкуються як особистості, цінуючи унікальність і своєрідність один одного.

         Протягом навчального року було поведено 4 засідання,кожне з яких відбувалося на належному рівні. Про це говорять результати проведених конкурсів та предметних олімпіад.

           Результати предметних олімпіад у порівнянні із минулим роком:

№ з/п	Школа	Навчальний рік	Предмет	Кількість призових місць
1.	Верхнянська ЗОШ І-ІІІст	2016-2017 2017-2018 2018-2019	математика	3             2             2
2.	Довговойнилівський  НВК	2016-2017 2017-2018 208-2019	математика	2             2             2
3.	Завдківська ЗОШ І-ІІст.	2016-2017 2017-2018 2018-2019	математика	-             1             1
4.	Зборянський НВК	2016-2017 2017-2018 2018-2019	математика	-             1             2
5.	Негівський НВК	2016-2017 2017-2018 2018-2019	математика	1             -             1
	Станківська ЗОШ І-ІІ ст.	2016-2017 2017-2018 2018-2019	математика	-             -             -

 

№ з/п	Школа	Навчальний       рік	Предмет	Кількість призових місць
1.	Верхнянська ЗОШ І-ІІІст.	2016-2017 2017-2018 2018-2019	фізика	3            1            2
2.	Довговойнилівський НВК	2016-2017 2017-2018 2018-2019	фізика	1            1            1
3.	Завадківська ЗОШ І-ІІст.	2016-2017 2017-2018 2018-2019	фізика	1            1            1
4.	Зборянський НВК	2016-2017 2017-2018 2018-2019	фізика	-            1            1
5.	Негівський НВК	2016-2017 2017-2018 2018-2019	фізика	1            -            -
6.	Станківська ЗОШ І-ІІст	2016-2017 2017-2018 2018-2019	фізика	-            -            -

 

     Очевидно,що є над чим працювати у наступному навчальному році.Покращити роботу із обдарованими учнями.

 

      Результати  міжнародного  математичного конкурсу «Кенгуру»

 

№ з/п	Школа	Навчальний         рік	відмінний	добрий	учасник
1.	Верхнянська ЗОШІ-ІІІст	2015-2016 2016-2017 2017-2018 2018-2019	9      12       7       2	12      14      13       9	14    13    18     12
2.	Довговойнилівський НВК	2015-2016 2016-2017 2017-2018	14       12       9        6	18      17      15       11	6     9     11      15
3.	Завадківська ЗОШ І-ІІст	2015-2016 2016-2017 2017-2018 2018-2019	7        8        6         5	9       12        15        12	12      9      11      16
4.	Зборянський НВК	2015-2016 2016-2017 2017-2018 2018-2019	- - 12 10	- - 10 16	- - 19 20
5.	Негівський НВК	2015-2016 2016-2017 2017-2018 2018-2019	4         -         8         10	7        3        12        4	13         2        14         12
6.	Станківська ЗОШ І-ІІст	2015-2016 2016-2017 2017-2018 2018-2019	5 6 - -	4 11 - -	11 8 - -

 

Малюнок 1. Результати "Кенгуру" за 2015-2016 н.р. 

Малюнок 2. Результати "Кенгуру" за 2016-2017 н.р.

Малюнок 3. Результати "Кенгуру" за 2017-2018 н.р.

Малюнок 4 Результати "Кенгуру" за 2018-2019 н.р.

Результати відвідування учасниками діючих семінарів:

 

 

№з/п	Прізвище, ім’я по батькові вчителя	Фах	Школа	Навчальний рік . засідання І	Засі- дання ІІ	Засі- дання     ІІІ	Засі- дання     ІV
1	Данюк Світлана Яківна	математика	Верхнянська ЗОШ І-ІІІст	2016-2017           + 2017-2018            + 2018-2019            +	+        +         +	+       +       +	+       +      +
2	Смоляк Оксана Олексіївна	математика		2016-2017           + 2017-2018            + 2018-2109             +	-        +         -	-       +       +	-       -       -
3	Мельник Віра Володимирівна	фізика		2016-2017           + 2017-2018            + 2018-2019            +	+        -       +	-      +       +	-       -       +
4	Мілевська Наталія Петрівна	математика	Довговойни-лівський НВК	2016-2017           + 2017-2018   2018-2019         +	-        +        +	-      +      -	+        -        -
5	Ладаняк Катерина  Сидорівна	математика		2016-2017           + 2017-2018           + 2018-2019           +	+        +         +	+       +       -	+       -      +
6	Куриляк Іван Федорович	фізика		2016-2017           + 2017-2018           + 2018-2019           +	+        +         +	+       +      +	+       +       +
7	Куриляк Володимир Іванович	інформатика		2016-2017           + 2017-2018           + 2018-2019            -	+        +        -	+       +        -	+       +       -
8	Марчак Леся Володимирівна	математика	Зборянський НВК	2016-2017           - 2017-2018           + 2018-2019           +	+        +        +	+       +       +	-       +        +
9	Федоришин Катерина Степанівна	Інформа-тика, фізика		2016-2017           + 2017-2018           + 2018-2019           +	-        +        +	+       +        +	-       +       +
10	Пристайко Наталія Романівна	математика, інформатика	Завадківська ЗОШ І-ІІІст.	2016-2017           + 2017-2018           + 2018-2019           +	-        +        +	+       +       +	+       +       +
11	Кобрин Леся Михайлівна	математика		2016-2017           + 2017-2018           + 2018-2019           +	+        +        +	+       +       +	+       +       +
12	Білан Степан Степанович	фізика		2016-2017           + 2017-2018           + 2018-2019           +	+        +        +	+       +       -	+       -       +
13	Чолій Надія Ярославівна	математика	Непівський НВК	2016-2017           + 2017-2018           + 2018-2019           +	+        +        +	+       +       -	+       +       +
14	Дранчук Ольга Федорівна	Фізика,ін-форматика	Станківська ЗОШ І-ІІІст	2016-2017           + 2017-2018           + 2018-2019           +	+       +        +	+       +        +	+       +      +
15	Матрофайло Мирослава Мирославівна	математика		2016-2017           - 2017-2018           + 2018-2019           +	-       +       +	-       +       +	-       +       +

 

        Обговорення різних проблем відбувалися за круглим столом. Те,чого не вдалося досягнути  буде доопрацьовано у наступному навчальному році.

        У 2019/2020  н.р. методичне об’єднання учителів математичного циклу продовжить працювати над проблемою:

«Формування та вдосконалення професійної компетентності творчого педагога як умова забезпечення розвитку життєвих компетентностей особистості в контексті сучасних освітніх технологій та нового Державного стандарту».Для цього були окреслені наступні перспективні завдання:

 

- систематично аналізувати якість роботи вчителів математичного циклу  за результатами ДПА, ЗНО та з урахуванням матеріалів атестації 2018 року;

- передбачити моніторингові дослідження рівня творчої активності вчителів через співбесіди, анкетування, проведення круглих столів;

- під час атестації вчителів природничо-математично циклу МО приділяти особливу увагу якості самоосвіти, своєчасності і результативності курсової перепідготовки;

- організувати  роботу творчих груп по розробці окремих розділів фахової самоосвіти з урахуванням фактичного рівня професійності вчителів;

- продовжувати організовувати різні форми обговорення досвіду застосування моніторингу якості інформатизації освіти вчителями;

- впроваджувати інноваційні процеси і навчальні програми: вивчення зразків інноваційного педагогічного досвіду, підтримка і аналіз інформаційної діяльності;

- забезпечувати об’єктивність діагностики навчальних досягнень учнів шляхом упровадження ефективних сучасних методик, зокрема тестування;

- застосовувати в процесі вивчення предметів математичних дисциплін історичний підхід до розкриття понять, законів і теорій;

- спрямовувати роботу методичного об’єднання на створення цілісної системи психолого-педагогічного супроводу розвитку особистості школяра з метою самореалізації кожної дитини у творчому освітньому середовищі;

- систематично аналізувати зміст діючих програм та підручників з метою переорієнтації процесу навчання з інформативної форми на активізацію самостійної роботи учнів через впровадження інформаційних технологій;

- впроваджувати нові дидактико-методичні засоби, що допомагають моделювати навчально-виховний процес з метою розвитку творчої особистості.